Суспільно-політичне життя в Україні. Масові репресії в 30-ті роки.( матеріали до уроку)

Монополізація влади більшовицькою партією в країні. Влада безцеремонно усувала з політичної арени партії - конкуренти. Так, в 1925 р. змушена була піти з політичної арени остання партія - Українська комуністична партія (укапісти).
Конституція CPCP 1936 р. вперше законодавчо закріпила положення про керівну і спрямовуючу роль комуністичної партії. Відбулося зрощення правлячої партії з державним апаратом.
Встановлення жорсткого контролю держави над суспільним життям. Держава тримала під контролем профспілки, комсомол, громадські організації. З боку партійно-державного апарату була також встановлена монополія над всією економікою країни. В CPCP утворюється командно-адміністративна система як певна форма організації суспільства і відповідний тип управління. Командна економіка стала фундаментом тоталітаризму в СРСР. Шлях, яким розвивалися Радянський Союз і УСРР в його складі, а пізніше і цілий ряд інших країн, де були встановлені комуністичні режими був шляхом утвердження тоталітарної держави. Термін “тоталітаризм” (в перекладі з італійської – ”охоплюю-чий все в цілому“) вперше запустив у політичний обіг на початку двадцятих років диктатор Мусоліні для характеристики сутності свого режиму, коли в Італії формувалася однопартійна фашистська система. У 1929 році публікацією в газеті ”Таймс“ започатковано застосування цього терміну для характеристики радянського політичного режиму.
Невід'ємною частиною тоталітарного режиму був репресивний апарат. Створений в особі ЧК-ВЧК-ДПУ-ОДПУ, а з 1934р.- НКВС (народний комісаріат внутрішніх справ) він ліквідував опозицію та інакомислення в партії та країні, тримав під жорстким контролем весь хід суспільн их процесів в державі. Починаючи з 1929 p., Україна зазнала три хвилі репресій:

Завдання 1
кому належить це фото?

 J 929-1931 pp. - розкуркулення, депортації; б) в 1932-1934 pp. - голод, репресії після вбивства C.M.Кірова; в) в 1936-1938 pp. - доба "Великого терору". Одним з перших кроків до масового терору стала так звана "шахтинська справа" навесні 1928 р. Згідно з офіційними повідомленнями було "викрито" велику "шкідницьку" організацію, яка складалася з вороже настроєних технічної інтелігенції та білогвардійців. А влітку 1928 р. серед "шахтинців" опиняться й керівники промисловості України, які будуть звинувачені в створенні "Харківського центру" для керівництва "шкідництвом".

Трагедія полягала у тому, що трудящі сприймали надзвичайні заходи в управлінні державою як необхідні у боротьбі проти ворогів соціалізму. За таких умов у 1936 р. було прийнято нову Конституцію СРСР. Вона стала основою для розробки конституцій союзних республік. Нову Конституцію УРСР було прийнято 30 січня 1937 р. — в цей страшний рік піку репресій. Сьогодні це сприймається як найсильніший прояв політичного цинізму, оскільки у відповідності з Конституцією розширювалися права окремих категорій населення, впроваджувалася досить демократична система виборів до Рад і народних суддів. Вибори ставали загальними, прямими, рівними, при таємному голосуванні. Розширювались права і свободи громадян, проголошувалась недоторканість особи, житла. Але дійсність була зовсім іншою. Утворився значний розрив між декларованими демократичними правами і свободами та реальною політикою і практикою сталінщини, яка фактично перекреслювала основні положення Конституції. Наслідком цього стали прояви байдужості та соціальної пасивності. Політичне життя в УСРР було підпорядковане вже згадуваному сталінському постулату про загострення класової боротьби , його тезі про наявність у республіках “повзучих” націоналістичних ухилів. Створювалася атмосфера загальної підозри, розпочався пошук “ворогів” народу, замаскованих “правих уклоністів” чи “буржуазних націоналістів”. Вже у 1930 році відбувся перший широкомасштабний політичний процес у справі “Спілки визволення України”, трактованої як контрреволюційна організація. На лаві підсудних опинилися 45 діячів української науки і культури, з-поміж яких було два академіки — С. Єфремов і М. Слабченко, 11 професорів, два письменники, науковці Всеукраїнської Академії наук (ВУАН), викладачі вузів, учителі, юристи, священники, студенти. Підсудних звинуватили у шкідництві, в підготовці терористичних актів, а головне — їм інкримінувалась діяльність під керівництвом іноземних розвідок, спрямована на повалення Радянської влади в Україні і відокремлення її від СРСР. Процес тривав майже два місяці. 19 квітня 1930 р. за рішенням суду, який все ж не насмілився винести смертні вироки, звинувачені отримали різні терміни ув’язнення. Це був початок. Справа послужила своєрідним сигналом для здійснення масових репресій проти національно орієнтованої інтелігенції в усіх областях України. Всього було репресовано біля 5 тис. громадян (науковців, вузівських викладачів та вчителів, лікарів, студентів), відділи СВУ були “викриті” в Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Чернігові, Вінниці, Миколаєві.

 Наступною була також сфабрикована справа так званого ”Українського національного центру”, нібито очолюваного істориком М.І.Яворським. Жертвам цієї злочинної вигадки органів ДПУ інкримінувалась антирадянська діяльність, саботаж, шпигунство, спроби зірвати соціалістичне будівництво на Україні. До різних строків ув’язнення (від 3 до 6 років) було засуджено 50 чоловік. В основному це були відомі представники старої української інтелігенції, які проходили на попередніх процесах. Пізніше 33 з них було засуджено повторно (21 отримали смертний вирок) — за “антирадянську діяльність” і “шпигунство”.

Нова хвиля репресій розпочалася у 1933 році гоніннями на вузівських викладачів, вчителів, діячів літератури і мистецтва, вчених. За період 1933- 1934 рр. у зв’язку з викриттям “Української військової організації”, трактованої органами ДПУ як структурний підрозділ УНЦ, було засуджено 148 осіб за стандартними звинуваченнями. Серед репресованих були відомий письменник П.М.Губенко (Остап Вишня), талановитий поет і прозаїк М.Яловий , літератор М.Ірчан та інші відомі українські творчі діячі.

З вбивства 1 грудня 1934 р. С.М.Кірова розпочинається небачена за своїм масштабом смуга масових репресій. Її жертвами стали партійні та державні діячі, члени ЦК партії, ленінські соратники, військові. З середини 30-х років посилилися репресії проти тих, хто входив раніше до інших партій чи знаходився у опозиції. Серед перших жертв нової репресивної кампанії був Ю.Коцюбинський, арештований в лютому 1935 року і розстріляний у 1937р. Трагічними стали ці роки й для самої КП(б)У. З 1933 до 1938 р. її кількісний склад зменшився на 48,3 %, в основному в наслідок репресій, яким піддавали навіть партійних керівників вищої ланки. Із 102 членів і кандидатів у члени ЦК КП(б)У та 9 членів Ревізійної комісії, яких обрали на ХIII з’їзді партії (травень-червень 1937 р.), було репресовано 100 чоловік, з 11 членів Політбюро, обраних на першому пленумі ЦК КП(б)У після цього з’їзду —10, і з п’яти кандидатів у члени Політбюро — 4. Репресовані всі члени Оргбюро. Було заарештовано і розстріляно Е.Й.Квірінга, Х.Г.Раковського, С.В.Косіора та інших. Репресії також винищили досвідчених військових кадрів, завдавши цим удару по обороноздатності країни. Були розстріляні командуючі військами Київського та Харківського військових округів Й.Е.Якір й І.Н.Дубовий. Протягом червня 1937—жовтня 1938 років були репресовані сотні командирів і політпрацівників, зокрема 150 представників вищого командного складу знову таки Київського та Харківського військових округів, включаючи практично усіх штабних працівників. Репресивний апарат працював без відпочинку, а тодішнє керівництво СРСР видавало його страшні дії за гостру необхідність у зв’язку з просуванням по шляху до соціалізму. В ті роки широкого розповсюдження у суспільстві дістали такі явища, як донос, зрадництво. Вони всіляко підтримувалися партійно-державною верхівкою. Це є переконливим свідченням моральної деградації суспільства того часу.

 

Активну роль в згортанні українізації відіграло керівництво КП(б)У, отримавши в грудні 1932 р. сумнозвісну телеграму за підписами Сталіна і Молотова з вимогою “припинити українізацію.” Особливо пожвавилася робота в цьому напрямку в 1933 р., після того, як в Україну прибув особистий довірений представник Сталіна П.П. Постишев. Обраний другим секретарем ЦК КП(б)У, він мав особливі повноваження і не проминув ними скористатися. В “націонал-ухильництві” було звинувачено М.О.Скрипника, який був останнім захисником українізації серед впливових більшовиків. Розуміючи, що його чекає, Скрипник 7 липня 1933 покінчив життя самогубством. Розпочався невиданий погром української культури і науки

Завдання 2

Визначте поняття (одним словом):

Масове утворення колективних господарств у селах в УСРР у 1920— 1930 рр., що супроводжувалося насильницькою ліквідацією більшості одноосібних селянських господарств і входженням їх до колгоспів. До цього поняття часто додають епітет «суцільна».

Завдання 3

Визначте поняття (одним словом):

Каральні дії державної влади щодо населення, що супроводжувалися арештами, стратами, обмеженням прав. Це поняття часто вживають з епітетом «сталінські».

Завдання 4

Визначте поняття (одним словом):

Обов’язковий для виконання колгоспниками мінімум сільськогоспо­дарських робіт за день у 30-х роках XX ст. Залежно від його виконан­ня визначався дохід колгоспника.

Завдання 5

Визначте поняття (одним словом):

Комплекс насильницьких заходів у 1929—1930 рр. щодо великих за­можних одноосібних селянських господарств, спрямований на переда­чу всього або частини їхнього майна на користь колективних госпо­дарств чи незаможних селян. Цей процес супроводжувався масовими депортаціями українських селян до Казахстану, Сибіру, Далекого Сходу і проводився під гаслами знищення куркулів як класу.

Завдання 6

.знайдіть і виправте в історичному тексті дві помилки:

7 серпня 1933 року було прийнято Постанову ЦК ВКП(б) «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів, кооперативів та про зміц­нення суспільної соціалістичної власності». У народі її прозвали зако­ном «про п’ятдесят колосків».

Завдання 7

Знайдіть і виправте в історичному тексті п’ять помилок:

У 1933 р. столицю УРСР було перенесено з Києва до Харкова. На чолі Компартії України тоді був Лазар Каганович

.

Завдання 8

Знайдіть і виправте в історичному тексті дві помилки:

У 1933 р. під час лікування в Кисловодську за нез’ясованих обставин помер науковець, історик Михайло Слабченко.

Завдання 9

Знайдіть і виправте в історичному тексті дві помилки:

У 1935 р. було прийнято нову («сталінську») Конституцію СРСР. Згідно з її текстом демократичні права громадян СРСР були значно обмеже­ні,

голодомор 1932-1933 рр

 1   Яку політику більшовиків С. Петлюра характеризував таким чином:

«...У цьому напрямку нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні...»?

А«воєнний комунізм»

БНЕП

Вкоренізацію

Гколективізацію

 2  Жертвою якої репресивної акції став С. Єфремов?

Асправи «Спілки визволення України»

Б«Шахтинської справи»

ВГолодомору

Г«Закону про п’ять колосків»

3 Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, що характеризують соціально-економічне життя УСРР в 1920–1930-х рр.

1об’єднання селянських господарств у великі підприємства шляхом примусового усуспільнення землі, реманенту та худоби

2створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, насамперед у промисловості

3тверда норма обсягів натурального відрахування державі частки продукції, виробленої селянськими господарствами

4форма господарювання в державних підприємствах на основі фінансової самостій ності в умовах збереження централізованого керівництва

А«госпрозрахунок»

Б«індустріалізація»

В«денаціоналізація»

Г«продподаток»

Д«колективізація»

5 Установіть відповідність між подіями та їхніми результатами й наслідками.

1прихід до влади гетьмана П. Скоропадського

2Другий зимовий похід Армії УНР

3Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу

4розгром військ П. Врангеля в Криму

Анаціоналізація промисловості, створення сільськогосподарських комун

Бвідновлення права приватної власності на землю, створення державного бюджету

Ввідновлення влади Української Центральної Ради в умовах окупації

Гприпинення широкомасштабних бойових дій на території України

Дзавершення збройної боротьби за незалежність України

6 У роки нової економічної політики у сфері трудових відносин

Аупроваджувалося прикріплення робітників до підприємств.

Бздійснювалася примусова трудова мобілізація.

Взастосовувався вільний найм робочої сили.

Гмасово створювалися трудові армії та трудові табори.

7 Упроваджуючи на початку 1920-х рр. політику «коренізації», партійно-радянське керівництво СРСР мало на меті

Азнищити «буржуазно-націоналістичну», антирадянську інтелігенцію.

Бостаточно утвердити радянську владу в національних республіках.

Вналагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу.

Гподолати масову неписьменність дорослого населення країни.

8 Який висновок можна зробити, аналізуючи цитований документ?

«Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу — 10 000-15 000 родин».

ААктивний опір, який чинило селянство колективізації, спонукав радянську владу здійснювати репресивні заходи.

БНестача вільних сільськогосподарських земель спричинила масове переселення селян у малозаселені регіони СРСР.

ВНаявність цілинних земель спонукала радянський уряд залучати до їх освоєння найбільш активних селян.

ГВідведення земель під новобудови перших п’ятирічок спонукало владу до масового переселення селян.

9 Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання. «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії». В уривку вказано на

Апричини індустріалізації.

Бджерела індустріалізації.

Внаслідки індустріалізації.

Гетапи індустріалізації.

10 С. Косіор, виступаючи на з’їзді КП(б)У, заявив, що «...на Україні класова боротьба більш напружена, ніж в інших містах, і ворог, націоналіст — у нас більш досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу». Ця теза стала підґрунтям для здійснення в республіці

Акампанії з розкуркулення в 1929 — 1932 рр.

Бтерору голодом у 1932 — 1933 рр.

Вполітики коренізації на початку 1930-х рр.

Гмасових репресій у другій половині 1930-х рр.

11 Зростання обсягів промислового виробництва в Україні в період НЕПу було забезпечено завдяки

Аскасуванню заборон на приватне підприємництво, упровадженню оренди, економічних методів господарювання.

Бзалученню значних іноземних інвестицій, розширенню сфери товарно-грошових відносин, централізації управління.

Взниженню цін як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарську продукцію для робітників.

Гпроведенню націоналізації підприємств промисловості, транспорту, уведенню загальної трудової повинності.

Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928)

Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928)


В офіційний радянський політичний лексиці поняття «Воєнний комунізм» поширилося дещо пізніше — після використання його в промовах навесні 1921 р. на X-му з'їзді РКП (б) В. І. Леніним та іншими його соратниками. Без посилання на першоджерело-автора, Ленін використав цей термін ретроспективно — для виправдання попередньої політики більшовиків: «Надто поспішний, прямолінійний, непідготований «комунізм» наш викликався війною й неможливістю ні дістати товари, ні пустити фабрики». Одночасно із взяттям терміну в лапки пропонувалася схема пояснення провалу політики, яка передувала НЕПові: обумовлена війною господарська розруха. Насправді, однак, саме розруха стала наслідком цієї політики, адже громадянська війна розпочалася фактично тільки з літа 1918 року, тобто одночасно з активним проведенням політики воєнного комунізму, і відповідно він ніяк не міг бути реакцією на неї. Дійсно, проводився воєнний комунізм в складні часи громадянської війни і багато заходів були реакцією на поточну ситуацію, однак в своїй основі «воєнний комунізм» був аж ніяк не воєнним, а саме безпосередньою спробою побудови комуністичного ладу. Тож усю політику воєнного комунізму слід розглядати не як вимушені дії більшовиків^[2], а як їх зумисну програмну політику. Воєнний комунізм був не «збоєм» системи — це був закономірний результат втілення в життя комуністичної доктрини.

Основні гасла ,які стали причиною  переходу до НЕПу

1 завдання 

Вкажіть на якому з"їзді було принято рішення про початок непу в 1921 р:

    а) VII з"їзд РСДРП(б)

    б) X   з"їзд РКП(б)

    в)XV  з"їзд ВКП(б)

    г)XX   з"їзд КПРС

                                                                       2 завдання

вкажіть три правильні відповіді

Вкажіть військові сили,з якими у 1921 р загони Червоної Армії вели бойові дії на території УСРР:

    а) махновці

     б)військовий корпус П.Скоропадського

    в)повсталі селяни,невдоволені продрозкладкою

    г)російська армія П.Врангеля

    д) німецькі окупаційні війська

    у) загони Ю.Тютюнника

                                

                                                                         3 завдання

вкажіть три правильні відповіді

Вкажіть причини запровадження непу:

а) криза перевиробництва

б)голод в радянській державі

в)відмова більшовиків від ідеї побудови комунізму

г)криза політики"воєнного комунізму"

д)поради західних економістів

е) невдоволення селян продрозкладкою,народні повстання.

                     
                                                                                    4 завдання

Розташуйте події в хронологічній послідовності

а) смерть В.Леніна

б) утворення СРСР

в)вбивство С.Петлюри в Парижі

г)проголошення на XII з"їзді РКП (б) курсу на коренізацію

д)початок будівництва Дніпрогесу

е)укладення урядами УСРР і РСФСР договору про військовий і господарчий союзи

5 завдання 

вкажіть прізвище історичної особи

Народився в 1873 р. у болгарському місті Градеці.Активний учасник болгарського революційного руху.В 1918 р вступив до більшовицької партії. У 1919-1923 рр очолював РНК УСРР.Виступав за збереження державної самстійності УСРР.Очсолював дипломатичне відомство УСРР Критикував Сталіна за намагання відновити імперські впливи і тиск Росії на інші республіки.У 1923 був призначений послом СРСР до Великої британії.З 1925 р.посов у Франції.У 1927 р. було виключено з партії за участь в опозиційній діяльності,у 1936 заарештований.У 1941р.розстріляний в орловській в"язниці.

6 завдання

вкажіть прізвище історичної особи

Народився в 1991 рр. у с.Федорівці неподалік Запоріжжя.Був учасником революції 1905 р,Із 1907 р-член більшовицької партії.Працював на заводах Маріуполя,Харкова,Пертограда,Москви У 1917 р брав учась у більшовицькій революції.У 1920 р очолив Українську  раду народного господарства У 1923-1934рр голова РНК УСРР Підтримував індустріалізацію та колективізацію.У 1934 р був призначений застуаником голови РНК СРСР У 1938 заарештований ,як "ворог народу" і в 1939 розстріляний

                                                            7 завдання

                                               визначте одним словом
Комплекс перетворень у СРСР в 1920-1930 рр спрямованих на розвиток матеріально- технічної бази передусім важкої індустрії,посилення обороноздатності країни та становлення Радянського Союзу як індустріально розвинутої держави.

                                                             8 завдання 

                       Знайдіть і виправте в тексті три помилки
У листопаді 1928 року розпочалося будівництво Дніпрогесу-найважливішого радянського енергетичного об"єкта.Початок будівництва було приурочено до 10-Ї річниці так званої Листопадової соціалістичної революції,коли більшовики прийшли до влади в 1916 р

                                                              9 завдання

заповніть пропуски в документі
Із виступу М.Скрипника на XII з"їзді РКП(б) у квітні 1923 року6" Українці в Радянському Союзі посідають не тільки Українську_________________Радянську Республіку,але розташовані і на території всії інших респуьлік.Необхідно ,щоб культурног-освітня робота в Червоній_________
серед "інородців" провадилась їхньою рідною мовою"

Радянська модернізація

Ці плакати - з колекції українського радянського агітпропу, зібраного американськими лікарями Гаррі Баквіном і Рут Баквін під час їхніх подорожей до СРСР на початку 1930-их.

Більшість агітпропу присвячено першій п'ятирічці (1928-1932), яка, власне, і заклала той індустріальний ресурс, який досі освоюють українські політичні "еліти". Плакати відображають різні аспекти індустріалізації і мілітаризації того часу.На відміну від графічних плакатів 1920-их, які мали візуально шокувати малограмотних людей, в цих плакатах уже більш уважно ставляться до цифр і текстів. П'ятирічка централізувала і випуск "агітації та пропаганди" - плакати випускаються чималими тиражами, по кілька тисяч, і розвозяться по всій УРСР.
Агітпроп часів індустріалізації - зображення молодих, сильних робітників, які вирішують героїчні завдання з підвищення ефективності і продуктивності праці. Часто це подається як бойові дії проти капіталістичного Заходу. Є й конкретні заклики до молоді готувати себе до майбутньої війни.
Індустріалізація - зворотній бік колективізації. Село убивали колгоспами і штучним голодом, за його кошт розвиваючи важку промисловість.

завдання 1

вкажіть лідера КП(б) У в 1928-1938 рр.
            а)Л.Каганович
            б)С.Косіор
            в)М.Хрущов
            г) В.Чубар

завдання 2

Зазначте дату перенесення столиці Радянської україни з Харкова до Києва
            а)1933 р
            б)1934 р
            в) 1935 р
            г) 1936 р

завдання 3

 Вкажіть главу уряду Радянської України в 1934-1937 рр
             а) В.Чубар
             б) С.Косіор
             в)П.Любченко
             г)Г.Петровський

завдання 4

Вкажіть рік,який Й.Сталін оголосив роком "великого перелому"
            а)1929
            б)1930
            в)1933
            г)1937

завдання 5

Вкажіть три правильні  відповіді;

Оберіть причини запровадження радянською владою суцільної колективізації:

   а) настійливі клопотання українських селян про створення колгоспів:
   б)прагнення покращити життєвий рівень населення:
   в)намагання взяти під повний контроль держави ситуацію в аграрній сфері:
   г)потреба держави в додаткових коштах для продовження індустріалізації:
   д)необхідність подолання "голодомору"
   е)дотримання ідеології комунізму,що визнавала усуспільнення засобів виробництва:

завдання 6

Вкажіть три правильні  відповіді
Визначте причини голодомору 1932-1933 рр
  а) масове вилучення продовольства у селян:
  б)загибель всьго урожаю через несприятливі кліматичні умови:
  в) Відсутність інформації у московського керівництва про початок голоду:
  г) небажання селян працювати на колгоспних полях задарма:
  д) штучне підтримування стану голоду щодо українських селян:
  е)криза перенаселення в Україні

завдання 7

Розташуйте події у хронологічній послідовності
 а)прийняття першої Конституції СРСР.
 б)відмова радянського уряду від політики"воєнного комунізму"
 в)обрання Л.Кагановича Генеральним секретарем ЦК КП (б) У:
 г)згортання непу:
 д)закінчення боротьбі з повоєнним голодом на Україні
 е)"зимовий похід" армії УНР на чолі з Ю.Тютюнником.

завдання 8

Встановіть відповідність між датами і подіями
 а)18 березня 1921 р:                       1)початок 1 п"ятирички:
 б) 19 травня 1923 р                         2) затвердження II з"їздом Рад СРСР першої Конституції
 в)31 січня 1924 р                             3)декрет про запровадження єдиного податку для селян:
 г)1 жовтня 1928 р.                           4) укладення Ризького мирного договору.

завдання 9

Визначте прізвище історичної особи
    Народився в 1905 р. в селі Лугова Орловської губернії в Росії у селянській родині. У 20-х роках 20 ст. переїхав на Україну і почав працювати забійником на шахтах Донбасу.31 серпня 1935 року на шахті"Центлальне-Ірміне" в м.Кадіївка під час трудової зміни видобув 102 т.вугілля,перевищивши норму видобутку в 14,5 раза.Його трудовий рекорд став широко відомим.Місто Кадіївка було перейменовано на його честь.Помер у 1977 р.

завдання 10

Визначте поняття одним словом:
    Обов"язковий для виконання колгоспниками мінімум сільськогосподарських робіт за день у 30-х роках 20 ст.Залежно від його виконання визначався дохід колгоспника.

завдання 11.

Визначте поняття одним словом:
   Каральні дії державної влади щодо населення,що супроводжувалися арештами,стратами, обмеженням прав.